Історична довідка

Міловського районного суду Луганської області

Мілове - селище міського типу, адміністративний центр Міловського району, яке розташоване на сході Луганської області на кордоні з Російською Федерацією. Асвальтована шосейна дорога з'єднує Мілове з Біловодськом, Старобільськом.

Перші згадки про Мілове в літературі стосуються кінця XIX століття. Заснування селища пов'язане з завершенням у 1872 році будівництва залізничної лінії Вороніж- Ростов-на-Дону Південно-Східної залізниці. На новій магістралі виникає роз'їзд, а потім станція Чорткове. У дев'яностих роках XIX століття поблизу станції Чорткове було засновано хутір Міловий. У 1905 році хутір Міловий входив до Марківської волості Старобільського повіту Харківської губернії. Революційні події 1905 року минули стороною маленький хутір Міловий. Не внесли істотних змін у життя Мілового і події перших місяців після Лютневої революції 1917 року. З червня 1917 року по вересень 1917 року, коли з фронту прибув міловський селянин, колишній член полкового революційного комітету та привіз революційні більшовицькі листівки, становище в районі ускладнилося. Лише в грудні 1917 року, коли з каледінщиною в цьому районі було покінчено, трудящі Мілового посилають своїх представників у Великоцьку Раду селянських депутатів, однак розгорнути по-справжньому діяльність органів Радянської влади не вдалося. Лише у грудні 1920 року в Міловому було створено партійну організацію, яка складалася з 5 комуністів. З цього часу розгорнута діяльність Радянської влади в Міловому. 20 грудня 1920 року було створено Міловський район. З 1924 року центром Міловського району стає селище Мілове.

У 1922 році за часів Радянської влади на території Радянського союзу, куди входила і Україна, була проведена Судова реформа. До проведення судової реформи діяли: народний суд у складі постійного народного судді, народний суд у складі постійного народного судді і двох чергових народних засідателів, народний суд у складі постійного народного судді та шести чергових народних засідателів, камери народного судді при ЧК, чергової камери народного суду, особливі сесії народного суду, діючі під головуючим члена президіума рад народним суддів або повітів бюро юстиції та при участі народних засідателів для розгляду найважливіших справ, підсудних народному суду, губернські Ради народних суддів (касаційна інстанція для розгляду скарг на вироки та рішення народного суду) і особливі сесії народного суду, які знаходяться при губернській Раді народних суддів, губернські трибунали, військові трибунал, військово-транспортні трибунали, єдиний Верховний трибунал, Вищий судовий контроль при Наркомі юстиції.

Згідно Положення про судоустрій від 31 жовтня 1922 року, яке набрало чинності з 01 січня 1923 року (Судова реформа 1922 року) судова система складалася з народних судів, губернських судів і Верховного суду. Верховний трибунал і губернські ревтрибунали були ліквідовані. Для розгляду спеціальних категорій справ були створені військові і військово- транспортні суди, земельні комісії, особливі сесії народних судів (по трудових справах), пізніше арбітражні комісії. Судова реформа 1922 року є безумовно позитивним подією і історії держави. Життєвим варіантом є трьох ланцюжкова система судових органів, що підтверджується багаторічною практикою діяльності судів, а деякі ідеї і принципи той Судової реформи зберігають актуальність і в наші дні.

Відповідно до ст. 109 Конституції СРСР від 1936 року народні судді обиралися громадянами району на підставі загального, прямого і рівного виборчого права при таємному голосуванні - строком на три роки. Розгляд справ відбувався за участю судді та обов'язкової участі народних засідателів.

З початку Великої Вітчизняної війни організація і діяльність судових органів була призупинена. Указом Президіуму Верховної Ради СРСР «Про військове положення» від 22.06.1941 року встановлено, що в місцевостях де оголошено військове положення всі справи про злочини розглядаються військовими трибуналами без участі народних засідателів.

На жаль встановити історичні відомості про діяльність Міловського районного суду за період, що передував Великій Вітчизняній війні (1941- 45рр.), через відсутність документів, неможливо. Однак, у суді зберігаються документи післявоєнних часів.

Народний суд Міловського району Ворошиловградської області відновив свою діяльність з січня 1943 року, після звільнення селища від фашистських загарбників і входив в систему Міністерства Юстиції УРСР та знаходився в підпорядкуванні Ворошиловградського обласного суду. До повноважень народного суду входило розгляд кримінальних і цивільних справ, заяв для прийняття відповідних мір згідно Законодавства.

Штат суду був невеликий - суддя, секретар суду, судовий виконавець, секретар судових засідань, прибиральниця-кур’єр, конюх, він же - кочегар.

З 1943 року працював народний суддя Жмур. Народні засідателі: Чайка. Безкровний, Прищепа, Харченко.

З 1945 року в суді працював народний суддя Дуднік Петро Степанович, 1992 року народження. Народні засідателі: Прядкіна, Зінченко, Прядко, Чайкін.

З грудня 1948 року по 1966 рік - народний суддя Куріпченко Семен Петрович, 1919 року народження.

У 1949 році за направленням до прокуратури Міловського району приїхав Колганов Федір Володимирович, який після роботи в прокуратурі з 1987 року півтора роки працював суддею в народному суді Міловського району, а з 1989 року був головою комісії по реабілітації жертв політичних репресій.

У 1964 році Міловський район Луганської області було об'єднано з Біловодський районом і з цього часу всі справи розглядалися народним судом Біловодського району.

З 1967 року після створення Міловського району відновив свою діяльність народний суд Міловського району, головою якого був Єрмоленко Михайло Миколайович, який став на посаду судді відразу після служби в прокуратурі Станично-Луганського району Луганської області.

З 1971 по 1976 рік суддею народного суду Міловського району був Кубушко Микола Миколайович.

У 1976 року на підставі рішення районної ради суддею народного суду Міловського району обрано Манакову Людмилу Сергіївну.

З 1981 року по 1986 року суддею було обрано Ситника Олександра Івановича.

З 1987 року по 2015 рік  головою суду працювала Оробцова Лідія Олексіївна.

З 2004 року по 2008 рік суддею Міловського районного суду працював Кострицький Віталій Володимирович, нині суддя судової палати з цивільних справ Луганського апеляційного суду .

До листопада 1992 року суд мав назву народний суд Міловського району, з 19 листопада 1992 року - Міловський районний народний суд, а з 1996 року - Міловський районний суд, назва якого не змінилася і до цього часу.

Міловський районний суд знаходиться у селищі міського типу Мілове Луганської області, яке розташоване на кордоні з Російською Федерацією.

З 1967 року будівля народного суду Міловського району була розташована по вул. Дружби Народів смт. Мілове Луганської області в старій попівській хаті. Під час лютих морозів у приміщенні суду замерзали навіть чорнила, а в залі судових засідань під лавою тримали чергові валянки.

З грудня 1989 року Міловський районний суд розташований в пристосованому приміщенні на першому поверсі житлової двохповерхової будівлі, за адресою: вул. Центральна буд. 124 смт. Мілове Міловського району Луганської області.

У різні роки Міловський суд очолювали професіонали високого класу, і досі знані та шановані в Луганській області і за її межами люди:

Манакова Людмила Сергіївна - суддя апеляційного суду Луганської області (нині у відставці);

Ситник Олександр Іванович - нині голова Жовтневого районного суду міста Луганська.

Народним засідателем у Міловському районному суді починала суддівство і Орлянська Валентина Іванівна - була суддею судової палати у кримінальних справах Луганського Апеляційного суду, нині суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Колишній секретар судових засідань Міловського районного суду Ахтирська Наталя Михайлівна - один з найвидатніших правників України, нині перший проректор Академії Суддів України.

До 1992 року у штаті Міловського районного суду був один народний суддя, з 1992 по 2002 рік у штаті суду працювало два судді, а на підставі Указу Президента України № 938/2002 від 22.10.2002 року штат суддів встановлено у кількості трьох професійних суддів.

Більше 28 років секретарем суду працювала Єрмакова Лідія Петрівна. З 1990 року в Міловському районному суді працювала Бережна Ольга Іванівна, яка займала посаду секретаря суду, з 2001 року по 2015 рік  працювала старшим секретарем суду.

Нині суд змінився, як чисельністю, так і за матеріальною забезпеченістю.

 Наразі у суді працює 3 судді:

Шовкун Володимир Олександрович – Голова суду, слідчий суддя, суддя - спікер,суддя, уповноважений на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, призначений на посаду судді строком на 5 років Указом Президента України від 22.06.2009 року №465/2009. Указом Президента №157/2017  від 12.06.2017 року призначений на посаду судді безстроково.

23 червня 2017  року зборами суддів, строком на три роки Шовкуна В.О. обрано головою Міловського районного суду Луганської області.

19 червня 2020 року головою суду знову обрано Шовкуна В.О.

Чехов Сергій Іванович – Суддя, слідчий суддя, суддя, уповноважений на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх , призначений на посаду судді Указом Президента України від 19.01.1998 року №2398. Постановою Верховної Ради України від 19.06.2003 року призначений на посаду судді безстроково.

 Гуцол Максим Павлович – Суддя, слідчий суддя, призначений на посаду судді Указом Президента України від 29.09.2016 року №425/2016.

Кожен  суддя  має свого помічника, посада якого відноситься до патронатної служби.

Організаційне забезпечення діяльності суду здійснюється його апаратом, що утворений і діє відповідно до   Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Очолює апарат керівник апарату суду – Ольга Кузіна.  Заступник керівника апарату – Наталія Кулинич.

Апарат налічує 15 працівників, до штату суду входять: заступник керівника апарату, помічник голови суду, 2 помічника суддів, консультант суду,  головний спеціаліст з інформаційних технологій, 3 секретарі судових засідань, 1 старший секретар суду,  1 секретар суду, прибиральниця.

За професійні здобутки працівників апарату неодноразово нагороджено почесними грамотами та подяками.

Усі описи   побудовано за хронологічним принципом.

Міловський районний суд Луганської області продовжує свою діяльність.

Дані оновлено 20.07.2020 року.