Згідно обвинувального акта, громадянин Р. обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортом у стані наркотичного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Під час підготовчого судового засідання, суд продовжив запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд врахував, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також, суд зауважив, що розгляд справи по суті ще не розпочався, а тому суд в повній мірі не може надати оцінку поведінки обвинуваченого, щоб застосувати до нього більш м’який (або з його послабленням) запобіжний захід, як вказала сторона захисту, а саме: в певний період доби.
Справу призначено до судового розгляду у складі суду одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Міловського районного суду Луганської області.
За повідомленням прес-служби суду
_03_03.png)
